воля

Волей-неволей.
Рад-не-рад; хоч-не-хоч (чи хоч, чи не хоч); з волі чи з неволі (по волі чи по неволі). || Чи хоч, чи не хоч, а перескоч! Проти приказу начальства не йди. Кониський.
Волей судеб (книжн.).
Так судила (вирекла, нарекла) доля; волею долі; грою долі; з примхи долі.
Воля ваша.
Воля ваша; як вам любо.
Давать, дать волю кому.
Давати, дати волю (попуск) кому; попускати, попустити кому; (образн.) розв'язати світ кому. || Коли вже ти мені світ розв'яжеш! М. Куліш.
Давать, дать волю рукам (разг.).
Давати, дати волю рукам; удаватися, удатися до сили (до насильства). || Дай рукам волю, то сам підеш у неволю. Пр.
Дать ногам волю.
Дати ногам волю; кинутися (пуститися, ударитися, взяти) бігти; кинутися навтіки (навтьоки, навтікача). || Дала (лисиця) ногам волю та до лісу. Франко. Зоя вихопила в нього блокнот і кинулась навтіки. Трублаїні.
Действовать наперекор чьей воле.
Іти (чинити, діяти) проти чиєї (наперекір) волі.
Исполнять, исполнить волю чью.
Чинити, учинити (робити, зробити) волю чию; волити (уволяти), уволити волю чию; (іноді) виконувати, виконати волю чию. || Ой, мужу мій, мужу, Вчини ж мою волю. Н. п. Не хоче пан вволити людську волю — вигонь скотину на пашу. Гордієнко.
Не давать воли рукам (разг.).
Не давати волі рукам; не вдаватися до сили (до насильства); тримати (держати) руки при собі. || Язиком клепай, а руки при собі тримай. Пр.
Не по своей воле.
Не своєю волею (не по своїй волі); не з своєї (не з власної) волі; несамохіть; (іноді) по неволі. || Не своєю волею бив її, батьки намовляли. Гордієнко.
Отдаться на волю кому, чью, чему.
Віддатися (покластися) на волю кому; чию, чому; віддати себе на волю чию.
По воле кого.
З чиєї волі (по чиїй волі, з чийого наказу).
По доброй воле.
Волею; з доброї (по добрій) волі; доброхіть. || Ані людина, ані звір такої ночі з доброї волі не підуть тайгою. Трублаїні. Не підеш доброхіть — силою поведемо. Вовчок.
По своей воле.
Своєю (власною) волею (охотою); з своєї (з власної) волі; по своїй (по власній) волі; по волі; самохіть. || Хто раб? Хто подоланний? Тільки той, хто самохіть несе ярмо неволі. Українка.
Последняя воля (книжн.).
Остання воля, заповіт.
Против воли.
Проти волі (мимоволі); неволею; наперекір; мимохіть; несамохіть. || Неволею сина оженила, А на торгу невістку судила... Н. п.
Это в вашей воле.
Тут ваша добра воля; це в вашій волі; це від вас залежить.

Якщо це не те, що Ви шукали, тоді спробуйте пошукати серед усіх словників нашого сайту або ж у вікіпедія.