абиякий


БУДЬ-ЯКИЙ (немає значення, байдуже який), ВСЯКИЙ (УСЯКИЙ), ВСЯК (УСЯК) розм. рідше, ХОЧ ЯКИЙ розм., БУДЬ-КОТРИЙ розм. рідше, АБИЯКИЙ рідше, КОТРИЙ-БУДЬ розм. рідко; ПЕРШИЙ-ЛІПШИЙ розм., ЯКИЙ ЗАВГОДНО (КОТРИЙ ЗАВГОДНО) розм., ЯКИЙ (КОТРИЙ) ПОПАЛО (ПОПАДЕ) розм., ЯКИЙ (КОТРИЙ) ХОЧЕШ (ХОЧЕТЕ і т. ін.) розм., ЯКИЙ (КОТРИЙ) ПРИПАЛО (ПРИПАДЕ) розм. рідше, ЯКИЙ ПРИЙДЕТЬСЯ ОТРИЙ ПРИЙДЕТЬСЯ) розм. рідше, ЯКИЙ (КОТРИЙ) БИ (ТАМ (ТО)) НЕ БУВ (НЕ БУЛО - у непрямих відм.) розм. (будь-який без розбору). Будь-які твої слова й докази розіб'ються об панцир його озлобленості (О. Гончар); Вона (баба) без всякого обману І щиро без обиняків Робила грішним добру шану, Ремнями драла, мов биків (І. Котляревський); Тихович каже циганові копати абиякий кущ (М. Коцюбинський); - У нас три висотні об'єкти - кожний вибере собі перший-ліпший (І. Волошин); (Морж:) У повітрі літає мікроба. Так оця мікроба може вам, вибачте, в які завгодно місця залізти (О. Корнійчук); (Гелен:) Певен я: коли б та перемога була в руці Гелени, в Поліксени чи в Андромахи, чи в котрої хочеш, та не в твоїй, - вона була б за нами (Леся Українка). - Пор. 1. кожний, 1. який-небудь.
ЗВИЧАЙНИЙ (який нічим не виділяється серед інших, нічим не примітний), НОРМАЛЬНИЙ, РЯДОВИЙ, ПРОСТИЙ, ПЕРЕСІЧНИЙ, ПРОЗАЇЧНИЙ, АБИЯКИЙ рідше, ОРДИНАРНИЙ книжн., УЗУАЛЬНИЙ книжн., ОБИЧАЙНИЙ заст., РОЗХОЖИЙ заст. Походжаючи під осокорами, знічев'я озирала (дівчина) пристань: звичайний річковий причал, яких багато на Дніпрі, притулився в очеретах, живе своїми неквапливими буднями (О. Гончар); Рядові донецькі люди, Ви тепер помітні всюди, Бо звелися від глибин До небачених вершин (М. Упеник); Данило чомусь відчув, що перед ним сидить не простий парубчак, а господар землі (М. Стельмах); Тепер він був у буденному одязі, без краватки - пересічний молодик (Є. Куртяк); Живих.. побачив у кутку літнього капітана, коротко підстриженого, з дуже звичайною, прозаїчною зовнішністю (І. Ле і О. Левада); - Ви не думайте, що я абиякий чоловік, я чоловік значний на селі і в громаді маю великий голос (С. Васильченко); Професія Баркова була досить ординарна - театральний художник-декоратор (В. Собко); Нема в його лиці нічого, опріч обичайного суму та моці (Марко Вовчок); Розхожа логіка. - Пор. 3. буденний.
ПОГАНИЙ (який не має позитивних якостей, властивостей, не заслуговує на позитивну оцінку, не відповідає поставленим вимогам), НЕДОБРИЙ, НЕЗАДОВІЛЬНИЙ, НЕГАРНИЙ, НЕГОЖИЙ, НЕХОРОШИЙ, НЕЛАДНИЙ, ЖАХЛИВИЙ підсил., ПОГАНЕНЬКИЙ розм., КЕПСЬКИЙ розм., НЕЗУГАРНИЙ розм., АБИЯКИЙ розм., КАЗНА-ЯКИЙ розм., НІЯКИЙ розм., ТАКИЙ-СЯКИЙ розм., НЕВІРНИЙ розм., НЕВАЖНИЙ розм. рідше, ЛИХИЙ розм., ПОГАНЮЧИЙ підсил. розм., ПРЕПОГАНИЙ підсил. розм., ПАРШИВИЙ підсил. розм., ПАСКУДНИЙ підсил. розм., ПІДЛИЙ підсил. розм., ЧОРТЗНА-ЯКИЙ зневажл., ЛЕДАЧИЙ зневажл., ЧОРТІВ лайл., БІСІВ лайл., ЧОРТЯЧИЙ лайл., ХУДИЙ заст., ЛЕДА-ЯКИЙ діал., ШПЕТНИЙ діал.; НЕДОБРОЯКІСНИЙ, НЕЯКІСНИЙ (незадовільної якості); НЕЗАВИДНИЙ, МИРШАВИЙ, ДРАНТИВИЙ діал., ЗЛИДЕННИЙ діал. (перев. зовні); ОСТАННІЙ, ПОСЛІДУЩИЙ розм. (найгірший серед інших). В житті не так усе просто, як йому здавалося. Навіть серед односельчан виявилися хороші і погані люди: одним можна вірити, іншим - ні (Григорій Тютюнник); Гордєєв усю ніч пік у кухонній юрті пироги і все хвилювався, що дріжджі погані (З. Тулуб); - Недобрий, дочко, сьогодні зварила борщ. Мабуть, і сьогодні сало збігло (І. Нечуй-Левицький); Коли весь комітет одноголосно визнав її роботу незадовільною, дівчина ледве перемогла себе, щоб не піти з кімнати, грюкнувши дверима (О. Донченко); Як воно чудно: повернеться життя до тебе негарним, чорним своїм боком - і якимсь поганим здається все на світі (Г. Хоткевич); Літав соловейко в рожевий городчик, Кохав-бо він рожу, А поруч коханки він навіть не бачив Тернину негожу (А. Кримський); (Іван:) Аби тільки ми не зробили якогось нехорошого вчинку, з яким дружба не може миритись (І. Микитенко); Міщанська вулиця відразу відчула щось неладне (Н. Рибак); В оці вранішні години він багато думає.. про все, що завгодно, аби тільки не згадувати тієї жахливої ночі (А. Дімаров); Хто б ризикнув з цього сморчка зробити хоч би поганенького вояку (М. Хвильовий); З вигляду головного лікаря здогадався (Роман Кирилович), що справи кепські (В. Дарда); Коли ж недокурок впав долі, мовив (дід) статечно: "Більше такого не роби, внучку, то незугарні справи" (В. Скуратівський); (Мати:) Політниця з тебе абияка, тащити сіна - голова боліла... (Леся Українка); Господар з Юзьо Крапивницького був казна-який .. Двір в нього був запущений, а на полі родили бур'яни (С. Чорнобривець); Рибалка з нього був ніякий (Ю. Яновський); - Таке-сяке (ліжко) зляпав, а все ж буде краще на йому, ніж долі (С. Васильченко); Пішла б вона гуляти того-таки самого вечора, коли б не той вовк невірний з лісу (Марко Вовчок); Дивлюсь - усі якісь чудні Мені здаються хлопці. В очах у кожного смішок, Все надто підозріло. Невже зробив якийсь грішок? Неважне, значить, діло... (С. Воскрекасенко); Лихий передобідок і найліпший обід попсує (прислів'я); Воно-таки доведеться чарку горілки випити. І поганюча ж вона, і гірка, а от люблю її (А. Шиян); Згарський лишив Калиновича в препоганім настрою (І. Франко); Від паршивого берега відчалив, а на паскудний прибився (М. Стельмах); (Професор:) Надзвичайно підла погода. Вдень було ясно, а тепер дощ і сніг (І. Кочерга); Думають тільки про мед у своїх льохах. Переймають чортзна-які звичаї. Гидують своєю мовою (О. Довженко); На ледачій землі і трава не росте (прислів'я); - Чи скоро ж той чортів перевіз? - гукнула вона (Ю. Смолич); - А ти чого посміхаєшся? - Такий бісів характер маю (М. Стельмах); (Никодим (несамовито):) Не говори чортячим язиком до мене! Бо ти холодними речами отруту мені в душу ллєш (І. Карпенко-Карий); (Омелько:) Дай же, Боже, гуляти нам тихо, без сварки і без худого слова! (М. Кропивницький); Леда-якого бортника і мед ледачим пахне (Словник Б. Грінченка); Старого і шпетного.. полюбила (пісня); Чекати на високий урожай не можна, якщо покладеш у ґрунт недоброякісне зерно (з журналу); Ґудзики з бази виписали такі грубі, неякісні, що ніяк до того матеріалу не пасували (В. Козаченко); "Хай він і в цій незавидній робочій одежі, а я пишаюся ним", - мовби каже дівчина, вчепившись за батька (О. Гончар); Савка махнув батогом і так натягнув віжки, ніби правив не миршавими коненятами, а казковими зміями (М. Зарудний); Він був бідний зарібник, а вона також не мала хати. Наймала якусь дрантиву хатчину (О. Кобилянська); Такий собі злиденний будиночок, та ще й репнутий по фасаду з самої гори донизу (І. Багряний); Він Теж не з останніх (тут повів рукою На збіжжя, в другій складене кімнаті, - Пшеницю й кукурудзу золоту)... (М. Рильський); Правда, й Кирило Тур був у Січі не послідущий, був козак-душа (П. Куліш). - Пор. 1. бридкий, 1. нікчемний.


Якщо це не те, що Ви шукали, тоді спробуйте пошукати серед усіх словників нашого сайту або ж у вікіпедія.