баба
I.
БАБА (стара жінка),
СТАРА розм.,
БАБКА розм. Був собі дід та баба (з казки). Стара лупнула очима, бистро подивилась на Оксану (Г. Квітка-Основ'яненко).
БОЯГУЗ (боязка людина),
СТРАХОПОЛОХ підсил. розм.,
СТРАХОПУД підсил. розм.,
БАБА зневажл.,
СТРАШКО розм. рідше;
ЛЕГКОДУХ розм. (той, хто пасує перед труднощами, небезпекою). - Що-о? Сподіваюсь, боягузів і панікерів серед вас нема? (А. Крижанівський); Знаєте... Можна й посади позбутися. У нас такі страхополохи (В. Дрозд); Що міг після цього подумати про Рудя Штукаренко? В кращому випадку - вважати його страхопудом чи перестрахувальником (С. Голованівський); (1-й вартовий:) Ох, моторошно мені... (2-й вартовий:) Ну-ну, не будь бабою! Вартуй, коли наказано (Я. Мамонтов); Отож тоді він не виявив жодної мужності, прагнучи лишитися прикордонником. Навпаки, міг тепер визнати, що чинив, як легкодух (П. Загребельний).
ДРУЖИНА (одружена жінка стосовно свого чоловіка),
ЖІНКА,
ХАЗЯЙКА розм.,
БАБА розм.,
ПОЛОВИНА жарт.,
ПАНІ розм.,
БЛАГОВІРНА заст., жарт.,
ЖОНА заст., розм.;
ПАРА,
ПОДРУЖЖЯ (як один із членів шлюбної пари);
СТАРА розм. (та, з якою чоловік прожив досить довго, до старості). Коли вмерла перша жінка, він сказав собі, що не ожениться, бо не знайде вже такої вірної та коханої дружини (М. Коцюбинський); - Ти б собі пошукав, сину, хазяйки, а мені - помочі (Панас Мирний); Старий надумав учетверте женитися: сумно, каже, без баби (Ю. Смолич); - З великою супницею в руках, з пахощами страв і квітів - так я уявляю свою половину (М. Колесников); (Хуса:) Моя жона здоров'ям занепала і їздила до батька у Сарон.. Але ж тепер моя жона вже дома й до послуги твоїй шановній пані (Леся Українка); - Он моя благовірна уже тридцять років підряд намагається приписати мене на постійне проживання в якомусь місті, але ще не досягла нічого (М. Ю. Тарновський); Тремтів (Гончар) над своєю білявою парою, дарма що в молодої дружини тільки й краси було, що голубі, як світ, очі та посмішка чарівниці (М. Стельмах); Як маєш подружжя дурне та й брехливе, Не жінку ти взяв, - безголов'я правдиве (А. Кримський); Вашій старій, як Ви величаєте свою дружину, мій аж до землі низесенький поклін (Панас Мирний).
ЖІНКА (доросла особа жіночої статі),
ОСОБА,
ТІТКА розм.,
ТЬОТЯ розм.,
ЖОНА розм. рідше,
НЕВІСТА діал.;
МОЛОДИЦЯ розм.,
МОЛОДКА розм.,
МОЛОДУХА діал. (перев. молода заміжня);
БАБА фам. (перев. старшого віку);
ПАНІ,
ДАМА,
МАДАМ (одружена, перев. міська). Дім держиться не на землі, а на жінці (прислів'я); Хомі хочеться негайно виліпити портрет оцієї стрункої.. особи (Ю. Яновський); - За яйце тітка тітці очі видряпує і називає її довічним ворогом (М. Стельмах); Вечорами до мами приходило кілька тьоть (Ю. Смолич); Пошукала невіста в сусіці, виймила чисту сорочку (Лесь Мартович); - Питіє люблю! - закричав купець. - А ще жон вельми! (П. Загребельний); (Іван:) Заходилась серед левади танцювать, щоб хто побачив та засміяв: у молодки, мов, жир крутить (С. Васильченко); Молодуха розповіла Омелькові, як там родичів шукати (О. Ільченко); - Не слухай, синку, матері: вона баба, що вона знає? - І рухом руки Бульба підкликав до себе Андрія (О. Довженко); Він перший раз мав роман з такою значною дамою (М. Коцюбинський); Сьогодні в Софії Карлівни гостюють мадам Шило.. та преподобна Лукерія (О. Гончар).
ЗНАХАРКА,
ВОРОЖКА,
ВОРОЖБИТКА заст.,
ЗНАТНИЦЯ заст.,
БАБА заст.,
БАБКА заст.,
ШЕПТУХА заст.,
ЗНАХОРКА (ЗНАХУРКА) рідко. - Пор. 1.
відьма.
ПОВИТУХА розм. (жінка, яка приймає дитину в породіллі, допомагає при пологах),
СПОВИТУХА розм.,
ПУПОРІЗКА розм.,
БАБА розм.,
БАБКА розм. Повитуха покликала куму в кімнату й подала їй на руки дитину (І. Нечуй-Левицький); С
ім'я трохи на коржі баба-сповитуха дала онукам (Ганна Барвінок); Хлопчисько вперше оченята розплющив біля свіжо вивершеної копиці сіна. Пупорізка привселюдно розповідала: - Таке маленьке і таке гарненьке (О. Ковінька); Батько був веселий, подавав бабі то те, то друге, жартував, допитувався, щоб долю народженому загадала (С. Васильченко); Пані зісталася дома вагітна та заходилася родити. Ну, то привезли до неї пупиркубабку там уже біля неї ходити (збірник "Легенди та перекази").
МОЛОТОК (ручне знаряддя ударної дії - металевий або дерев'яний брусок, насаджений під прямим кутом на держак),
ОБУШОК розм.,
КЛЕПАЧ діал.,
КЛЕВЕЦЬ діал.;
МОЛОТ,
ОБУХ,
БАЛДА розм.,
ВЕРШЛЯГ заст. (великих розмірів);
ДОВБНЯ,
ДОВБЕШКА,
БАБА,
ТОЛОК діал. (великих розмірів, перев. для трамбування). Давид дивився, як молоток та молот місили червоний шмат заліза (А. Головко); Дід постукував обушком, спритно вганяючи в підошву цвяшок (З. Тулуб); Хоче він бачити, хто ото співає. Взяв долото, клепач і пролупує стіну (казка); (Д. Жуан:) А ти що думаєш? (Сганарель:) Що я видав вас ковадлом і клевцем, а ще ніколи не бачив ковалем (Леся Українка); Шарпнув лис -. ще гірше стало. Переляканий глядить, Аж з обухом величезним З хати чоловік біжить (І. Франко); (Ганджа:) Хе-хе, була колись така техніка. Один свердло держить, другий балдою його забиває (Ю. Мокрієв); Вершляг хоч склянку розбиває, та штуку з криці вигинає (Є. Гребінка); Тимко Степура зробив гарну довбню - замашну, зручну (О. Донченко); Він, в котрий уже раз, перестругував глину, раніш розмочену й збиту дерев'яною довбешкою, щоб роздрібнити грудки (О. Ільченко); Тягнуть оце залізну бабу, щоб убивать палі (Словник Б. Грінченка).
ПЕЛІКАН,
БАБА заст. В товаристві двох гусей, Що були мов компаньйонки І в літанні помагали, Пелікан слабий прилинув (Леся Українка); Острів Бабин. Колись на ньому гніздились баби - так називали тоді пеліканів (із журналу).
Якщо це не те, що Ви шукали, тоді спробуйте пошукати серед усіх словників нашого сайту або ж у вікіпедія.