багнюка

БОЛОТО (грузьке місце з надмірно зволоженим ґрунтом, часто зі стоячою водою); БАГНО, БАГНИЩЕ, МОЧАРІ мн. (одн. МОЧАР), БАГОВИННЯ розм., БАГНЮКА розм., БАГНОВИЦЯ рідше, БАГНОВИЩЕ, ТВАНЬ, ТВАНЮКА розм. (болотисте тванисте місце, болотиста місцевість); ГНИЛОВОДДЯ, ГНИЛОВІД рідше, ГНИЛОВОДЬ рідше, ПРОГНІЙ (болотиста місцевість, покрита стоячою, затхлою водою); МОКВА діал., МОКЛЯК діал., МОКРЯК діал., МОКРАВИНА діал. (грузьке, вологе місце, низина, залита водою); РУДА діал., РУДКА діал. (іржаве болото). Хутір у лісах та болотах, навколо дрімучі саги, осоки, дороги не наїжджені, плутані - вдарять дощі, ні проїдеш, ні пройдеш (Григорій Тютюнник); Прийшов приказ з волості рівняти шляхи, лагодить мости та насипать на багнах греблі (І. Нечуй-Левицький); У долині, мов у ямі, На багнищі город мріє (Т. Шевченко); Коровайний узявся перекинути через мочарі греблю і міст, щоб до дач не треба було робити гаку у п'ять-шість кілометрів (Д. Бедзик); Шість бульдозерів.. витягали екскаватор з баговиння (П. Інгульський); (Олександр:) Позастрявали машини в болоті. Ревуть мотори... Газують.. Не можуть вилізти з багнюки (Ю. Мокрієв); Оленчук не впізнавав своїх штурмовиків. Замість виснаженої, смертельно втомленої колони, що тільки-но знемагала в багновищах Сиваша, пролітали перед ним зараз лави інших, мовби окрилених людей (О. Гончар); Якийсь кат за сьогодні моста розвалив, саме зуб'я стирчить.. - Отож, хоч-не-хоч, а доведеться тепер, як замутеличеній вівці, кружляти об'їздами до самісінької ночі. Вдадуться нам ці об'їзди на гниловодді (М. Стельмах); Твань, гниловодь чвакає, затягує по коліно... Чи кожного Дорош пошле косить, гребти на болоті сіно? (К. Гордієнко); - Не голоси, - строго наказав дід. - Зніми з нього все, в сухе вдягни... Та швидше, не чухайся, кажу... В прогній вскочив (В. Большак). - Пор. драговина, 1. трясовина.
БОЛОТО (погане середовище, що справляє несприятливий вплив на кого-небудь; те, що засмоктує, губить усе хороше в людині), БАГНО, ТРЯСОВИНА, ТВАНЬ зневажл., БАГНИЩЕ розм., БАГНОВИЩЕ розм., БАГНЮКА підсил. розм. Тут я почуваю, що мене затягає в болото міщанського життя (В. Еллан-Блакитний); Щось починало їй (Левантині) казати, що даремна її надія, що не має вона такої сили, щоб вирвати Романа з того багна (злодійського), в якому він опинився (Б. Грінченко); За символом в поезії декадансу завжди простягалася болотна трясовина містичного, "божественного", "непізнаванного" (Л. Новиченко); Вона стане матір'ю, обсядуть її діти, щоденні турботи, мов грузьке болото, зассуть її, і гнила твань дрібниць покриє всі надії (П. Колесник).
ГРЯЗЬ (розмокла земля), ГРЯЗЮКА підсил., БОЛОТО, БАГНО, БАГНИЩЕ підсил., БАГНОВИЩЕ підсил., БАГНЮКА підсил., БАГНОВИPƐϼ/b>, БАГОВИННЯ, ТВАНЬ, ТВАНЮКА підсил., КАЛ розм., КАЛЮКА підсил. розм.; МІСИВО розм. (на дорозі - від ніг, коліс тощо). Казав ячмінь: кинь мене в грязь, то будеш князь (прислів'я); - Ой дочко! І чого тобі було лізти в ту грязюку та ще й босоніж..? (І. Нечуй-Левицький); Рвонули коні! Каміння, болото сипнули з-під копит (Г. Хоткевич); Брели по коліна солдати в багні, Волами вивозили танки й гармати... (І. Нехода); Із станції тягачами по багнищі тягнуть (фураж) (О. Гончар); Весняна вода розмила шляхи, видовбала рови і ями, перетворила дорогу на суцільне багновище (М. Чабанівський); - Ми подібні будем до свиней, которі, вилізши з багнюки, знову в той самий кал ідуть (О. Ільченко); І трупи, й колеса, і люшні з возів Летять у рідку багновицю (М. Старицький); Шість бульдозерів.. витягали екскаватор з баговиння (П. Інгульський); Надвір вийдеш - дощ та твань, та туман непроглядний (Панас Мирний); Сорочина вся в тванюці масній (П. Козланюк); Під стріхами щебечуть ластівки, Будуючи хоромки із калюки (І. Вирган); За кілька хвилин земля під ногами вже перетворилася в буре місиво (Н. Рибак).


Якщо це не те, що Ви шукали, тоді спробуйте пошукати серед усіх словників нашого сайту або ж у вікіпедія.