дрижати

(тремтіти, трястися від холоду, страху, хвилювання, хворобливого стану) дрож проймає (обгортає, пронизує) кого; їсти (бити, ловити, хапати, вибивати) дрижаки (дрижаків); напали (взяли, пробрали) дрижаки кого, на кого; трясця (пропасниця, лихоманка) трусить (трясе) кого, рідко ким; труситися, як (мов, наче і т. ін.) у пропасниці; як (мов, наче і т. ін.) лихоманка б’є кого; дзвонити (ляскати, цокотіти) зубами; (раптово викликати тремтіння) кидати в дрож кого.
Часом її проймала нервова дрож (Гуреїв, Наша молодість, 1949, с. 292); Крик, лемент заходив по двори, і кого минула та лиха година – стояв як з хреста знятий, дрижаки їв, лихоманка його била, і хто там побував – то як рак червоний стояв, заплаканий, зарюманий. колихав важким зітханням важке гаряче повітря (Панас Мирний, 4, 1970, с. 173); – Не бийте дрижаків, бо в петрівку замерзнете, – хоче якось втішити її вчитель (Стельмах, 1, 1982, с. 593); Вода справді була крижана, тіло в одну мить почервоніло, ніс у Васі посинів. Ми ловили дрижаків (Збанацький, 1, 1974, с. 77); – Іване Тимофійовичу, а вам не страшно? – Та поки що дрижаків не вибиваю (Стельмах, 2, 1982, с. 191); Парубки, сидячи під мостом, хапали дрижаки на морозі, а далі надумались вискакувати з-під мосту та лякати прохожих (Нечуй-Левицький, 6, 1966, с. 359); Семен загорнувсь у свиту, але його взяли дрижаки (Коцюбинський, 1, 1955, с. 124); Та се ж і гріюся, бо дрижаки-таки добре пробрали! – відказую їй (Панас Мирний, 1, 1968, с. 373); За Ганною Антонівною мене послали, – веду їх, а саму як трясця трусить (Яновський, 1, 1982, с. 175); І боюся так, що мене аж пропасниця трясе і цікава я знати, чи то Грегора впіймали, чи кого іншого (Нечуй-Левицький, 4, 1963, с. 353); Його часто трусила лихоманка, а він казав, що та хвороба має вийти з нього разом з потом (Донченко, 4, 1957, с. 18); В його руки трусились, неначе в пропасниці (Нечуй-Левицький, 7, 1966, с. 249); Ускочила у хату… бліда, труситься, мов лихоманка її б’є… (Квітка-Основ’яненко, 2, 1956, с. 439); Дзвоню зубами, бо мені зимно (Коцюбинський, 2, 1955, с. 268); – Я вся дрижу, аж зуби цокотять, а голова горить, неначе в огні (Нечуй-Левицький, 4, 1960, с. 354); Новий здогад кидає мене в дрож, вогнем ударяє в голови (Збанацький. Малиновий дзвін, 1958, с. 351).

Якщо це не те, що Ви шукали, тоді спробуйте пошукати серед усіх словників нашого сайту або ж у вікіпедія.