ледарювати

(нічого не робити) байди (байдики) бити; баглаї били (годувати, гнути); гандри бити, діал.; бомки бити, заст.; ханьки м’яти; собак ганяти; дурня валяти (клеїти); гав (ґави) ловити; горобцям дулі давати; лежати лежнем; (сидіти без діла) сидні (посиденьки) справляти; сидіти склавши (згорнувши) руки; (постійно гуляти, уникати праці) походеньки справляти; і (й, ні, ані) за холодну воду ; і пальцем не торкатися (не приторкатися) до чого; з-під пазурчика (пазурця) собі не виколупнути; сім неділь (вихідних) на тиждень справляти (мати).
– Глянеш, скільки тих старшокласників – парубчаки ж, траси могли б будувати, а вони ціле літо байди б’ють (Гончар, 6, 1979, с. 26); Та коли воно таке було, щоб ото прості люди та своїх дітей байдики бити привчали (Збанацький, Морська чайка, 1959, с. 172); От, баглаї б’є (Номис, № 10940); Замість праці ти баглаї годував та завидував всім, всіх ганьбив і пестив дурну думку: чи не можна б до своїх рук прибрати все те, що другі гіркою працею здобувають (Кропивницький, 3, 1959, с. 197); – А тепер, коли який-небудь місяць-півтора зосталося до іспитів, – гріх було би баглаї гнути (Хоткевич, 1, 1966, с. 159); Руш, хлопці, до школи, борзо, не поволі! Уже доста гандри бити, прийшла пора, щоб ся вчити (Федькович, 1950, с. 51); – Погода добра, треба поспішити зі жнивами, а ви б’єте бомки на полі, аби день до вечора (Малицький, Вибране, 1966, с. 40); – Схаменись лишень, блазню! Треба діло робити, а не ханьки мняти (Квітка-Основ’яненко, 2, 1956, с. 203); – Геть чисто нагнав з роботи? – Та кажу ж тобі, що від п’ятнадцятого можу вже собак ганяти (Вільде, Сестри Річинські, 1958, с. 496); – Іди до печей на завод. Там дурня не будеш клеїти (Рудь, Гомін до схід сонця, 1959, с. 74–75); – Вона в тебе увесь день божий сидить та ґави ловить, і за холодну воду не візьметься (Марко Вовчок, 1, 1955, с. 16); – Будь-яка робота свою ціну має. Давати горобцям дулі – це одне, а носити колоди за ту ж саму ціну ніхто не буде (Циба, На зламі, 1984, с. 16); Час такий, що нікому лежнем лежати не годиться!.. (Панч, Гомоніла Україна, 1954, с. 260); Електрика за все нам одробляє, І ми, звичайно, сиднів не справляєм (Вирган, В розповні літа, 1959, с. 229); – Чи ми ж такі багаті, щоб мені згорнути руки та посиденьки справляти? (Нечуй-Левицький, 1, 1965, с. 336); Посли від Венеції і Дубровнику… не сиділи склавши руки, а нагадували про себе щедрими дарунками султанові (Загребельний, Роксолана, 1983, с. 253); Нудно тут сидіть, згорнувши руки (Карпенко-Карий, 2, 1960, с. 261); А Маша одмикувала од роботи зумисне й тільки посиденьки та походеньки справляла, навіть крадькома ходила на прогуляння на греблю до питля (Нечуй-Левицький, 8, 1967, с. 25); Маша не помагала Ївзі ні в чому й не бралась ані за холодну воду (Нечуй-Левицький, 8, 1967, с. 33); Чотири місяці, кажуть, лежить, і за холодну воду не візьметься (Карпенко-Карий, 3, 1961, с. 10); – Я звикла до того, що Кабанець – ні за холодну воду (Збанацький, 1, 1974, с. 201); Він згадував свій город і виноградник, той лад, який завела там Параскіца власними руками.., адже ні Маріцца, ні він і пальцем не приторкнулися ні до чого (Коцюбинський, 1, 1955, с. 265); Маєш будень – роби, а в неділю й з-під пазурчика не виколупай, бо й то робота (Коцюбинський, 2, 1955, с. 15); – Там, у городі, розкіш їм, воля, страху немає… От воно і звикне без діла сидіти, по сім неділь на тиждень справляти! (Панас Мирний, 3, 1954, с. 72).

Якщо це не те, що Ви шукали, тоді спробуйте пошукати серед усіх словників нашого сайту або ж у вікіпедія.