(кмітлива, тямуща людина) мудра голова; світла голова; розумна голова; метикована голова. Мудра голова, сидить собі в хуторі, ніби не знає нічого, а дивишся – скрізь Головатий (Шевченко, 1, 1953, с. 95); Світла голова Ковальов! Як він здорово тоді придумав конструкцію циліндра до десятитисячного преса (Собко, Біле полум’я, 1952, с. 120); Коваль, –той не дуже любив говорити… І хитне головою на Цигулю – слухайте, мовляв, що он розумна голова каже (Головко, 2, 1957, с. 253); Комуністи переглянулись: «Таки він, цей комбриг Антоненко, видно, комісаром народився – метикована голова» (Збанацький, 4, 1964, с. 47).
Якщо це не те, що Ви шукали, тоді спробуйте пошукати серед усіх словників нашого сайту або ж у вікіпедія.