смерть

остання смертна мить; смертний кінець; остання (смертна) година; смертний час (час смерті); вічний спокій (покій), поет.: вічний спочинок (відпочинок, одпочинок), уроч.; кирпата свашка, ірон.
Здавалося їм в останню смертну мить, що пливуть вони в надзоряну сяючу далину (Довженко, 1, 1958, с. 331); Клянусь.., що буду скрізь єдиним, чистим, як наші зорі і сонця, і з честю ім’я комуніста нести до смертного кінця (Сосюра, 2, 1958, с. 431); Я розмовляв з Глазиріним, і він мені розповів про останні години всіх моряків (Кучер, Чорноморці, 1956, с. 387); Коли почула свою смертну годину,.. звеліла увечері скликати рідню (Стельмах, 4, 1983, с. 549); Смертний час свій я на полі битви стріну (Рибак, Переяславська Рада, 1953, с. 167); – Усе омана, і ви, й цей сад, і я сама. Всіх нас, як смерті час настане, покриє саваном зима (Сосюра, 2, 1958, с. 156); Не думала про рай, а тільки ревно благала, щоб її діти не засівали землю слізьми, хай він пошле їм просте селянське щастя, а їй хоч і зараз вічний спокій (Стельмах, 1, 1982, с. 53); Стара вже стала, пора б і кісточкам на вічний покій (Стороженко, 1, 1957, с. 103); Лежи, Олечко! Лежи на своїй смертній постелі. Знайшла ти вічний спочинок далеко від рідної матері (Хижняк, Тамара, 1959, с. 181); Без жалю, без туги, скоріше радіючи, кинула б вона сей світ; такий він їй гіркий та обридливий, темний та непривітний… Там хоч вічний одпочинок; а тут ні спочинку немає, ні єдиної одрадісної хвилини (Панас Мирний, 3, 1969, с. 16); А там, козаче, зирк! ні відсіль, ні відтіль, Кирпата свашка – гульк у хату! (Гулак-Артемовський, Байки, 1958, с. 126).

Якщо це не те, що Ви шукали, тоді спробуйте пошукати серед усіх словників нашого сайту або ж у вікіпедія.