тікати

(швидко бігти, намагаючись уникнути небезпеки) давати драла (драпака і т. ін.); в ноги; ноги на плечі; давай (дай) бог (боже) ноги; ноги на плечі ; кивати п’ятами; (тікати, виявляючи своє боягузтво) показувати спину (потилицю); мазати (мастити, намазувати і т. ін.) п’яти (п’ятки) салом (смальцем).
Даєш неначе з ляку драла, – Гука Ховрах, – ні на що не глядиш. Мене б то й не пізнала (Глібов, Вибрані твори, 1957, с. 35); «Коли б хоч брехливий Лящ мерщій закидав свій мотузок на князеві роги, – подумав Заславський, – а то хоч зараз виходь з намету та й давай дропака додому» (Нечуй-Левицький, 7, 1966, с. 229); Куди це вони всі драпака дають? (Гончар, 3, 1959, с. 386); – Ви даєте такого драпака од руських, що на поцілунки не лишається часу, вже не кажучи про те, що тутешні жінки передбачливо ховаються од кавалерів (Загребельний, 5, 1981, с. 211); Улучив!.. Тепер тікати! (Озирається й береться в ноги) (Микитенко, 1, 1957, с. 92); Фальшивого пашпорта піймали, і його мали вже злапати, так не на дурня наскочили, – до нього, а він круть-верть та в ноги, – тільки п’яти й побачили (Старицький, 3, 1964, с. 200); – Тоді, Андрюшко, мабуть, і тобі треба брати ноги на плечі (Панч, Мир, 1937, с. 18); – Забіг у храм, схопив оце-о, – кивнув піп на речі під пахвою, – вибіг і почав замикати двері Тут і наскочили знову панове-ляхове. Я ноги на плечі. Вони – за мною. Один таки наздогнав (Сиротюк, Великий благовіст, 1983, с. 83); Опісля треба було роззброїти всіх коридорних, вивести в’язнів на подвір’я, відчинити двері з тюрми і… дай бог ноги (Збанацький, Єдина, 1959, с. 211); «Тоді вже і я вибралася на дорогу – та й дай боже ноги. До самих Кожум’як і не оглянувся ні разу», – докінчила свою оповідь тітка Маланка (Власенко, Над Сулою синє небо, 1984, с. 65); Краще знімемось отак, як єсть, усі й другі за нами, та ноги на плечі й гайда! (Карпенко-Карий, 2, 1960, с. 326); Вони так кивають п’ятами, що навіть не скористалися із старих німецьких укріплень (Куртяк, Бескиди, 1983, с. 12); Князь Ігор був мудрий і сміливий. Княгиня Ольга пригадує, як рішуче й безжально судив він дружину свою, коли хто перед ворогом показував спину (Скляренко, Святослав, 1959, с. 52); Суворов знав генерала Река як людину, що не звикла показувати потилиці ворогові (Добровольський, Очаківський розмир, 1965, с. 75); Закувала зозуленька Три-чотири рази, То ж дивіться – вже Петлюра Салом п’ятки маже (Мокрієв, П’єси, 1959, с. 32); – Зимувати думають , прокляті! Але Червона Армія викурить вас із Кулдиги! Намазуйте салом п’яти, поки не пізно (Автомонов, Коли розлучаються двоє, 1959, с. 422); – А я, батьку, не збираюсь мастити смальцем п’яти. Хай імперіалісти мастять (Стельмах, 5, 1983, с. 99). Пор.: втекти.

Якщо це не те, що Ви шукали, тоді спробуйте пошукати серед усіх словників нашого сайту або ж у вікіпедія.