втекти
дати драла (драпака, дьору, дьорки), жарт., зневажл.; драпонути (дременути) навтікача (навтьоки), зневажл.; дати ногам волю; дати ногам знати;
жарт., накивати п’ятами; дати тягу; дати чосу,
рідко; намастити (намазати) п’яти салом.
Еней те думав, що вже спала, І тілько що хотів дать драла, Аж ось Дідона за чуб хвать (Котляревський, 1, 1952, с. 82); Перелякані жовніри… хапались за палаші, за пістолі, деякі дали драпака (Стороженко, 1, 1957, с. 395); Це вже трохи не гаразд: напитись чаю, а потім, користуючись тим, що хазяйка сліпа, дати «дьору» з пишного салону (Остап Вишня, 1, 1974, с. 180); Становий поїхав, а їх звелів ще кріпше держати, щоб не дали, бува, дьорки (Панас Мирний, 2, 1969, с. 229); Малий злякано драпонув навтікача в садок (Гаврилюк, Вибрані твори, 1949, с. 155); Зося сторожко, наче птиця, іде між хатами, ладна кожного разу дременути навтьоки (Стельмах, 1, 1982, с. 550); Пан Ржевуський, бачачи свою біду, дременув навтікача (Качура, 2, 1958, с. 498); Дала ногам волю та до лісу (Франко, 4, 1950, с. 86); А Лисиці тілько того й треба було. Як не дасть ногам знати, як не чкурне, лиш зашелестіло в бур’янах (Франко, 4, 1950, с. 76); Воно б то й тягу дати, п’ятами накивати, – та як глянуть вони на свої хати, садочками закрашені… Шкода їм стане рідної сторони; страшно невідомої, темної, як ніч, будущини (Панас Мирний. 2, 1969, с. 111); Не чули ви? Із лісу Вовк дав чосу (Годованець, Заяча математика, 1961, с. 132); – Може, справді послати все до чорта й просто намастити п’яти салом, поки не заскочив нас шановний професор? (Смолич, 4, 1972, с. 72). Пор.: тікати.
Якщо це не те, що Ви шукали, тоді спробуйте пошукати серед усіх словників нашого сайту або ж у вікіпедія.