звести (підвести) очі на кого, на що; кинути оком (очима) на кого, на що; блимнути очима на кого; (подивитися непривітно, злісно) пропекти поглядом кого. Звела очі, аж проти мене, на липовій лавці старий, старий дід (Марко Вовчок, 1, 1955, с. 10); Він підвів на неї очі (Кобилянська, 2, 1962, с. 280); Колись Юпітер ненароком з Олімпа глянув і на нас; І кинув в Карфагену оком, Аж там троянський мартопляс… (Котляревський, 1, 1952, с. 79); Саіб поздоровкався і кинув очима по хатині (Нечуй-Левицький, 2, 1977, с. 349); – «Оратор, оратор», – злісно шипів якийсь здоровенний чорний хлоп і блимнув на нього очима, коли він озирнувся (Коцюбинський, 2, 1961, с. 211); Кульбака зверхньо глянув на геть зніченого Карнауха, свого шашкового партнера, що так невдало дебютував на ниві тайнопису, пропік його поглядом… (Гончар, 6, 1979, с. 63). Пор.: дивитися.
Якщо це не те, що Ви шукали, тоді спробуйте пошукати серед усіх словників нашого сайту або ж у вікіпедія.